Бронзова або едвардіанська епоха

В основному цю еру називають едвардіанською, але також отримала назву бронзова, через поширене застосування бронзи в США. Бронзова (або едвардіанська) епоха тривала приблизно з 1905 року до початку Першої світової війни в 1914 році. 1905 рік став вершиною в розвитку автомобіля, відзначивши момент, коли більше автомобілів стало продаватися не ентузіастам, а звичайним споживачам.

Протягом приблизно 10 років, які становлять цю еру, будуть виділені різноманітні експериментальні розробки і альтернативні двигуни. Хоча сучасний турінґовий автомобіль був винайдений раніше, але тільки з широким розповсюдженням системи Панара-Льовассора з'явилися впізнавані і стандартизовані автомобілі. Специфікація цієї системи передбачала задньопривідний автомобіль з двигуном внутрішнього згоряння, розташованим спереду, і шестеренчату ​​трансмісію. Традиційні, схожі на карети, транспортні засоби були швидко забуті, а шкіряні та дерев'яні кузова поступилися місцем кузовам зі входом ззаду^[en] та іншим дешевшим кузовам.

Розвиток автомобілебудування^[en] у цю еру був швидким, частково завдяки існуванню сотні дрібних виробників, які змагалися за увагу світу. Основні розробки цього періоду це електричній системі запалювання (мотор-генератор на Arnold у 1898 році), незалежна підвіска^[en] (у дійсності створена Bollée в 1873) і гальма на всі чотири колеса (шотландська Arrol-Johnston Company у 1909). Для підвіски широко використовувалися ресори, хоча все ще застосовувалися безліч інших систем. Сталь замінила посилене дерево в конструкції шасі. Коробка передач і управління подачею палива, що дозволило рухатися з різною швидкістю, хоча автомобілі в більшості своїй мали дискретний набір швидкостей, а не нескінченно змінну систему, знайому по автомобілям більш пізніх періодів. Вперше з'явилося захисне скло, запатентоване Джоном Вудом в Англії в 1905 році (не стало стандартним обладнанням до появи Rickenbacker в 1926 році).

На піку популярності в США між 1907 і 1912 роках вироблялися моторні баггі з великими колесами (нагадували кінні вози до 1900 року). Їх виробляло більше 75 компаній, в тому числі Holsman (Чикаго), IHC (Чикаго) і Sears (продавав через каталогу). Вони припинили своє існування після виходу Model T. У 1912 році Hupp у США і BSA^[en] у Великій Британії вперше застосували суцільнометалеві кузова. У 1914 році до них приєднався Dodge (який виробляв кузова для Model T). Проте, пройшло ще 20 років до моменту, коли суцільнометалевий кузов став стандартним.

Приклади автомобілів цього періоду:

• 1908—1927 Ford Model T — найбільш поширений автомобіль цієї епохи. У ньому застосовувалася планетарна передача і педальна система управління. Автомобіль переміг на конкурсі «Автомобіль століття».
• 1909 Morgan Runabout — популярний малолітражний автомобіль. Такий вид автомобілів був більше продаваним, ніж чотиримісний.
• 1910 Mercer Raceabout — вважається першим гоночним автомобілем, який втілював ентузіазм водія, як і його побратими American Underslung і Hispano-Suiza Alphonso.
• 1910—1920 Bugatti Type 13 — міський та гоночний автомобіль, у якому були втілені передові інженерні розробки та дизайн. Схожими моделями були Type 15, 17, 22 і 23.
• 1917 Mitsubishi Model A — автомобіль, вироблений компанією Mitsubishi, ручної роботи, випущений в обмеженій кількості для японських керівників.